Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» Благодійна організація "Центр сприяння суспільному розвитку імені Миколи Пирогова" uk-UA Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2309-7744 Життя в епоху перемін: реалії і перспективи. Світоглядний потенціал директора школи https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/243 <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Академічний і соціальний досвід, накопичений роками і десятиліттями життєдіяльністю нашого суспільства, за­свідчує унікальну роль директора школи як першого і голов­ного організатора навчального процесу, вихователя учнівсь­кої молоді, батьків і всіх працівників закладу. І це зрозуміло. Директор школи є особистістю, на яку рівняється весь колектив, з якого беруть приклад і діяльність якого, як камертон, задає тональність роботі всього навчального закладу. Він є не тільки організатором освітнього про­цесу чи головним господарником, але й першим учите­лем-порадником колективу. Він повністю відповідаль­ний за стан роботи школи загалом, а головне – за той громадянський, духовно-моральний, патріотичний за­ряд, з яким учителі підходять до своїх вихованців, а ті, у свою чергу, засвоюють його і йдуть у світ як самостійні, креативні, творчі особистості. Саме він – впевнений, переконаний, креативний – передає колективу власний світоглядний потенціал, накопичений у свій час у період навчання в університеті, а також у процесі набуття практичного академічного і громадянського досвіду. Тому цілком зрозумілою є необхідність високої світо­глядної підготовки директора, формування та постій­ного поповнення його політичної, духовно-моральної, есте­тичної і т. п. культури загалом. </span></span></p> В. П. Андрущенко Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 18 23 Система освіти інформаційної доби у дискурсі парадигмального прогнозу https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/244 <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A8"><span style="font-size: 10.0pt;">На основі закономірностей першого етапу життєвого циклу соціальної системи індустріальної освіти прогнозується стан породження системи навчання і виховання на порозі еону антро­поцену. Підкреслюється, що процес породження системи освіти нової доби відбувається у режимі самоорганізації. З цією метою оцінюється: 1) стан «духу епохи», що несе у собі індивідуалізова­не (інформаційне, мережеве, знаннєве, цифрове) суспільство, як зразок нового типу життєустрою планетарної спільно­ти; 2) світоглядні імперативи екогуманістичного наповнен­ня освітянського простору планети; 3) ідеологічні наста­нови на забезпечення сталого розвитку; 4) концептуальні передумови формування нового виду освіти, що аж ніяк не відповідають трансформації насильницької парадигми нав­чання і виховання молоді технократичної доби; 5) стан фун­даментальної науки як підстави, що на основі опанування новим поділом суспільної праці має генерувати модернізацію змісту освіти ХХІ століття; 6) зміст задіяного сегменту смислогенезу, що породжує новий поділ інформаційної праці з метою якісного обслуговування нових виробничих сил, що ведуть до переваг розвитку духовного виробництва над ма­теріальним. Прогнозується, що новий суспільний поділ праці сформує якісно нову номенклатуру працівників у сфері націо­нальної і міжнародної освіти. </span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A8"><span style="font-size: 10.0pt;">Викриваються проблеми сучасного стану теорії освіти і педагогіки, що не «встигає» виробляти адекватні потре­бам соціального організму планети перспективи державної і міжнародної освітньої політики. Загострюється увага освітян на неадекватності існуючих засобів педагогічного і організацій­ного впливу на формування креативної особистості, оскільки вони тільки поглиблюють консервацію системи індустріальної освіти. Планетарна особистість обґрунтовується як ідеал осві­ченої людини ХХІ ст. і кінцева мета навчання і виховання у Світо­вому суспільстві знань. Принцип персоналізації/індивідуалізації визначається як головний параметр управління породженням системи освіти майбутнього. Робиться наголос на перевагах відкритої системи освіти, що забезпечує розширення ступеню свободи особистості у глобалізованому просторі. Педагогам і ме­неджерам освіти пропонується звернутися до принципів евалю­ації, що більш потужно сприяють поширенню активності лю­дини у навчальному закладі. Підкреслюється привабливість ідеї самоосвіти сучасного покоління молоді у віртуальному просторі інформаційної доби. </span></span></p> В. П. Бех Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 24 35 Від традиційної освіти до глобальної https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/245 <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span style="font-size: 11.0pt; color: black;">Освіта, вища та середня, стоять перед завданням пере­осмислити себе, а не просто реформувати. Університети та школи повинні будуть працювати в напрямку інтеграції професійних та комунікативно-соціальних навичок («твер­дих» та «м’яких» навичок). Підхід «Навчання досвіду» є основоположним для сприяння інтеграції освітніх про­грам з економікою та суспільством. Світ потребує більш глобалізованої освіти. Нові форми навчання з’являються у всьому світі. Вони практикують інноваційний підхід, рин­кову (приватну) орієнтацію та інтернаціоналізацію. Вони зосереджені на передачі конкретних знань та розширенні можливостей молодих поколінь та навичок, необхідних для успішної кар’єри. </span></p> Сімончіні Габрієле Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 36 39 Теоретико-методологічні засади розвитку психологічної науки ХХІ сторіччя https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/246 <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">У статті висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку сучасної психологічної науки. Акцентовано, що психологічна наука в Україні нині забезпечує реалізацію фун­даментальних і прикладних досліджень. Важливим напря­мом роботи сучасних психологів є психологічний супровід освітніх процесів на усіх рівнях.</span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Зазначено, що прогрес сучасної психології пов’язаний із важливою методологічною переорієнтацією. В основу про­блемного, а не галузевого підходу, запропоновано покласти генетико-моделюючий метод, основні принципи котрого уможливлюють розв’язання проблем у межах цілісного під­ходу, в їх розвитку й становленні. За авторською теоретич­ною парадигмою, основою ґенези психології особистості є дія потреби як генетично вихідної одиниці розвитку та існування особистості.</span></span></p> <p class="Pa12" style="text-align: justify; text-indent: 14.0pt;"><span class="A12"><span style="font-size: 10.5pt;">Розкрито й схарактеризовано принципи побудови гене­тико-моделюючого методу. Виокремлено проблему взає­модії людини з сучасними носіями інформації. </span></span></p> С. Д. Максименко Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 40 49 Концепція виховання творчої особистості https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/247 <p>На кожному конкретному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири, які задають напрям у розв’язанні проблем виховання підростаючого покоління. Нині такими орієнтирами є творчий та естетичний фактори, що визначають основу духовності людини. Cуть пропонованої концепції полягає у здійсненні виховання, невід’ємною складовою якого є систематичне розв’язування різних творчих завдань в естетично збагаченому середовищі. Узгоджена з віком творча діяльність учнів сприятиме підвищенню мотивації до праці, розвиткові інтелекту, максимальному розкриттю здібностей кожного з них. Творче виховання передбачає саме використання різних засобів, підходів до дитини й орієнтування її на досягнення максимально оригінального результату під час виконання будь-якої роботи, пошук більшої кількості варіантів розв’язання кожного нового завдання, вибір кращого за сумою конкретних показників (економічність, екологічність, естетичність тощо). У такому контексті творчість розуміється ще й як звичайна праця, результати якої потрібні й самому виконавцеві, й іншим людям. У виховному процесі важливо використовувати спеціальні прийоми творчого тренінгу КАРУС.</p> В. О. Моляко Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 50 55 Духовна сила патріотизму особистості https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/248 <p>У статті розкрито у сутнісній площині проблему патріотизму. З цією метою засадничою позицією є положення про це психологічне утворення у єдності його когнітивної й емоційної складових. Схарактеризовано феноменологію патріотизму як соціального явища та його внутрішню структуру у сутнісних показниках, що виявляються у поведінці, діяльності й спілкуванні особистості.<br>Запропоновано авторське визначення патріотизму як безумовного і високосмислового почуття- цінності, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. У даному визначенні увага звертається на безумовний і високосмисловий аспекти цього почуття. Безумовність означає, що почуття патріотизму не може ґрунтуватись на зовнішньому підкріпленні у формі певних заохочень чи осуджень. Воно повинно саме по собі мати спонукальну потенцію до відповідного діяння, бути самозначущим. Високосмисловий аспект почуття патріотизму пов’язується не з нижчими, буттєвими потребами часто утилітарної спрямованості,<br>а з вершинними життєвизначальними орієнтирами особистості.<br>Відповідно до таких понятійних визначень патріотизму розглянуто базові діяльнісні складові, які є діагностичними сигналами у визначенні його ступеня розвитку в конкретної особистості.<br>Комплекс положень, наоснові яких педагогам слід організовувати процес виховання патріотизму ґрунтується на глибинних психологічних механізмах, які є досить ефективними у виховному плані.<br>Ураховуючи специфіку почуття патріотизму як цінності, що об’єднує малу групу, громаду, суспільство, висвітлено певні наукові позиції щодо такої єдності.</p> І. Д. Бех Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 56 64 Учитель і учень сьогодні: антиномії сучасної освіти з позиції теорії поколінь https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/249 <p>У статті висвітлено один з актуальних напрямів розвитку та оптимізації сучасної освіти – через урахування особливостей кожного з нинішніх поколінь та використання таких засобів навчання, які відображають і втілюють ці особливості. Йдеться про дидактичні й технологічні особливості навчального процесу (як вчитися і навчати?), найбільш чутливі для кожного з поколінь, та семантичні, суттєві аспекти навчального процесу (що вчити і чого навчати?), які роблять процес навчання більш релевантним, значущим, перспективним для кожного покоління, не формальним, а справді необхідним. Результатом такого підходу до оптимізації навчального процесу є підвищення<br>ефективності як процесу навчання, так і системи освіти в цілому в кожному конкретному історичному періоді розвитку суспільства. Й, звісно, яким же є сучасний учитель і сучасний учень сьогодні?</p> І. П. Маноха Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 65 82 Нова педагогіка Людини: пролегомени її засад https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/250 <p>Людина, як смисл і центр тяжіння української науки, освіти, суспільства, все ще залишається terra incognita для реформаторів української освіти. Демократичне суспільство лише тоді досягне успіху, коли загальна освіта сформує у громадян філософський світогляд. На основі образного аудиту гарячих точок суспільства доведена необхідність та можливість змін фундаменту освітньої політики.<br>Акцентована увага читача на КОДІ нації. Загалом прокреслено масштаб проблеми, інструменти й засоби її вирішення.<br>Цією статтею автор означає лише напрями й тематику міркувань, які можуть стати пролегоменами для нової педагогіки Людини.</p> О. І. Виговська Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 84 96 Гармонійна єдність духовності, культури, освіти і виховання особистості https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/251 <p>Стаття присвячена дослідженню проблеми гармонійної єдності духовності, культури, освіти і виховання особистості, які є найважливішими категоріями педагогічної науки і визначають тенденції і характер удосконалення особистості. У статті наводиться сутнісна характеристика названих понять. Підкреслено, що в умовах сьогодення особливого занепокоєння викликає стан духовності суспільства, його занепад «як соціального явища, як критичний стан для долі людства». Отже, проблеми культури і духовності особистості сьогодні є предметом уваги всіх гуманітарних наук.</p> <p>Автори статті зауважують, що зростаюча людина знаходиться в центрі педагогічних досліджень. Підкреслено, що в умовах сьогодення необхідно ураховувати її енергоінформаційну сутність та особливості її душі як органічної цілокупності всіх фізичних, енергетичних, свідомо-безсвідомих психофізіологічних і духовних сил індивіда. Акцент зроблено на необхідності розгляду понять духовності, культури, освіти і виховання в контексті становлення ціннісно-смислової сфери особистості. В статті представлено авторське визначення названого поняття і визначені психологічні детермінанти становлення ціннісно-смислової сфери особистості: культура як метасистема; духовність як життєво-визначальний центр; ідеал як смислоутворювальний чинник; вплив сучасного інформаційного простору на її становлення.</p> <p>У статті надано характеристику концепції виховання культурної особистості за П.&nbsp;Шафером. Авторами статті охарактеризовані недоліки сучасної освіти та визначені завдання освіти нового століття. Наголошується, що освіта повинна виконувати важливу культуротворчу і людинотворчу функцію, яка сприяє вихованню духовності особистості. Підкреслено, що виховання духовно зрілої особистості забезпечується в освітньому процесі готовністю до співтворчої діяльності в умовах культурного плюралізму.</p> Т. Л. Антоненко Г. П. Шевченко Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 95 107 Ключові ідеї педагогічної технології «Росток» в контексті Нової української школи https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/252 <p>Стаття розкриває основні концептуальні ідеї педагогічної технології «Росток», розробленої і дослідженої протягом ба­гатьох років і підтвердженої її кореляцією з принциповими положеннями Нової української школи. Базові ідеї технології «Росток» можна визначити у самій абревіатурі слова ІДЕЯ, як важливого інструменту реформування освіти і розглядати у взаємозв’язку його структурних складових: І – інтегра­ція, Д – діяльність, Е – екологізація, Я – якість. Показано, що результативність кожної із цих складових залежить від їх системної взаємодії. Обґрунтовується доцільність компетентнісного підходу до навчання, який позитивно впливає на інноваційне педагогічне проектування в умо­вах Нової української школи.</p> Т. О. Пушкарьова Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 108 115 Казка як чинник конструювання світоглядних та моральних позицій Людини https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/253 <p>Здавна наш народ центром виховання ставив прищеплення дітям моральних цінностей, орієнтирів.</p> <p>Народна педагогіка розробила унікальний засіб для морального виховання - розповідання казок.</p> <p>Наш нестабільний час, коли проходять зміни суспільних поглядів,&nbsp; доводить важливість зберігання і передавання морального Коду нашого народу дітям.&nbsp; Конструювання майбутнього: суспільних відносин,&nbsp; образу себе, здійснюється на основі ціннісних орієнтирів, а саме ці орієнтири закладено у метафоричній формі в народних казках.</p> <p>Тож казка, як носій морального&nbsp; Коду народу, стає напрочуд актуальним виховним засобом сучасності! В статті акцентується увага на тому, що для ефективного використання такого засобу, треба приділити увагу морально-смисловим орієнтирам, які закладені в сюжетах народних казок, та розділити їх за віковими особливостями розуміння інформації, врахувавши основні детермінанти розуміння (знання, досвід, вік, ситуацію).</p> <p>У статті проаналізовано наукові дослідження з приводу вікової доцільності використання казок.</p> <p>За результатами літературознавчого аналізу, емпіричного та теоретичного дослідження, викладено розроблені автором психолого-методологічні засади класифікації народних казок. А також представлено Модель «Відповідності морально-смислових орієнтирів казки соціально-віковим періодам у житті людини».</p> Н. С. Бойко Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 116 129 СОФІЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ “СВ. КЛІМЕНТ ОХРИДСЬКИЙ” знову проводить Ніч європейських дослідників https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/254 <p>Ніч європейських дослідників 2019» реалізується в рамках проекту K-TRIO 3 «Вчені в трикутнику знань», H2020-MSCA-NIGHT-2018-818757, що фінансується Європейським Союзом у рамках діяльності програми «Горизонт 2020». Історія про те, як пройшла Ніч європейських дослідників у Болгарії, ймовірно, спонукатиме українських вчених до проведення подібних фо­румів, через які вони представлять широкій зацікавленій ау­диторії свої наукові досягнення, свої дослідницькі прагнення та виклики перед суспільством, які можуть бути вирішено зусиллями дослідників.</p> Миролюба Маджарова Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 130 135 З болем і надією на ренесанс української освіти. Інтерв'ю Всеукраїнському науково-практичному журналу "Директор школи, ліцею, гімназії" https://director.npu.edu.ua/index.php/dslg/article/view/255 <p>В останні роки у виступах і публікаціях журналістів і політиків, педагогів і психологів, різного роду експертів проблеми освіти отримують особливу актуальність. Абсо­лютно очевидно, що це не якась випадковість або чергова інтелектуальна мода, запліднена політичною доцільністю. За цим стоять об’єктивні тенденції загальносвітового процесу, які вимагають радикальних змін в освіті в кон­тексті експоненціальних технологій. Абсолютна біль­шість вітчизняних й зарубіжних вчених зазначає, що нинішня система освіти не відповідає вимогам часу. Їх критикують та моделюють новий образ, адекватні­ший сучасній соціокультурній ситуації.</p> <p>&nbsp;</p> П. Ю. Саух Авторське право (c) 2020 Всеукраїнський науково-практичний журнал «Директор школи, ліцею, гімназії» 2020-02-19 2020-02-19 21 1 136 140