Духовна сила патріотизму особистості

Анотація

У статті розкрито у сутнісній площині проблему патріотизму. З цією метою засадничою позицією є положення про це психологічне утворення у єдності його когнітивної й емоційної складових. Схарактеризовано феноменологію патріотизму як соціального явища та його внутрішню структуру у сутнісних показниках, що виявляються у поведінці, діяльності й спілкуванні особистості.
Запропоновано авторське визначення патріотизму як безумовного і високосмислового почуття- цінності, яке характеризує ставлення особистості до народу, Батьківщини, держави та до самої себе. У даному визначенні увага звертається на безумовний і високосмисловий аспекти цього почуття. Безумовність означає, що почуття патріотизму не може ґрунтуватись на зовнішньому підкріпленні у формі певних заохочень чи осуджень. Воно повинно саме по собі мати спонукальну потенцію до відповідного діяння, бути самозначущим. Високосмисловий аспект почуття патріотизму пов’язується не з нижчими, буттєвими потребами часто утилітарної спрямованості,
а з вершинними життєвизначальними орієнтирами особистості.
Відповідно до таких понятійних визначень патріотизму розглянуто базові діяльнісні складові, які є діагностичними сигналами у визначенні його ступеня розвитку в конкретної особистості.
Комплекс положень, наоснові яких педагогам слід організовувати процес виховання патріотизму ґрунтується на глибинних психологічних механізмах, які є досить ефективними у виховному плані.
Ураховуючи специфіку почуття патріотизму як цінності, що об’єднує малу групу, громаду, суспільство, висвітлено певні наукові позиції щодо такої єдності.